Протягом наступних п’яти років світ платежів виглядатиме зовсім інакше. Новітні технологічні розробки будуть зосереджені на використанні біометричної автентифікації, інтеграції мобільних гаманців, впровадженні блокчейн-технологій та застосуванні штучного інтелекту для забезпечення безперебійної безпеки платежів.
На думку експертів, Україна не пасе задніх в цій індустрії. По багатьом напрямкам фінтеху країна знаходиться попереду наших сусідів. Притому фахівці не радять знижувати ставку interchange, про який заговорили останнім часом в певних владних колах, адже саме висока вартіcть безготівкових операцій дозволяє платіжному бізнесу в Україні розвиватися такими стрімкими темпами.
Клієнт звик, що він не платить ні за випуск картки, ні за безготівкові трансакції — всі накладні витрати оплачують банк та роздрібний продавець. Хоча насправді вартість комісії закладена в ціну на товари чи послуги. Тож якщо знизити ставку interchange, то найбільше постраждає саме споживач, а роздрібні мережі лише заощадять на переказах коштів, зазначив Дмитро Зарахович. Адже якщо вартість трансакцій при еквайрингу знизити, то банк буде вимушений брати гроші за обслуговування платіжних карток, крім того, клієнт не отримає різноманітних приємних бонусів як, наприклад, кешбек.
На думку Дмитра, щоб знизити вартість трансакційних платежів і притому не зашкодити розвитку ринку фінтех, треба йти іншим шляхом. Рік тому компанія UAPAY брала участь в пілотному проекті національного банку України по випуску власної цифрової валюти – е-гривні. І цей проект показав, що вартість грошового переказу в е-гривні між учасниками операції може бути нижчою від 5 до 20 разів, в залежності від типу трансакції.
«Я вважаю, що не треба ламати ту фінансову модель, яка сьогодні склалася в нашій країні. Українець вже звик до того, що він не платить за будь-які послуги, крім хіба що грошових переказів Р2Р з карти на карту. Звичайно всі комісійні витрати, яку зараз платить сторона, що приймає гроші, все одно в кінцевому підсумку лягають на споживача, оскільки в збиток ніхто працювати не буде. Адже вся інфраструктура, що необхідна для виконання трансакцій, вимагає дорогого обслуговування. Тут навіть можна провести паралель з майнінгом криптовалют — ці операції вартують дуже дорого. Тому я вважаю, що більш оптимально рухатися в іншому напрямку: замість паперової гривні зробити електронну. Для цього вже є необхідна база: розвинута ІТ-інфраструктура та достатня кількість мобільних пристроїв на руках у населення», — зауважив Дмитро Зарахович.
Підводячи підсумки дискусійної панелі, експерти зазначили, що наступний рік в індустрії фінтех буде в першу чергу про платежі, про e-commerce та про партнерство. Тож ринок фінансових технологій в Україні продовжить швидкий розвиток.
